«Сервізи з такими візерунками невипадково дарувались на весілля», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

Перевести сайт на Украинский

Плахта — це старовинний елемент українського жіночого вбрання, яке можна побачити в роботах відчизняних фарфористів. Зазвичай це була незшита або частково зшита спідниця, яка обгорталася навколо талії та закріплювалася поясом. Плахти виготовляли з вовни або шовку. Їх ткали вручну на верстаті, створюючи характерний візерунок. Різноманіття орнаментів вражає.

Плахту носили з вишитою сорочкою, корсеткою, фартухом та поясом.

Плахта — це не лише предмет одягу, а й важлива частина української культурної спадщини. У наш час таке вбрання стає популярним елементом сучасного етностилю. І сьогодні дизайнери створюють плахти з вишитими орнаментами, тасьмою, мережками… Вони виглядають дуже ефектно у поєднанні з вишиванкою. А якщо ще додати яскраві намиста, образ заграє неймовірними фарбами.

Краса плахти стала джерелом натхнення для українських митців-фарфористів.

У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про сервізи, «вишиті» пензликом. Всі вони надзвичайно колоритні.

«Повторюваність кольорів символізує циклічність життя»

— У кожному орнаменті плахти — пам'ять роду, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — І в кожному сервізі, стилізованому під плахту, є чимало символізму. Повторюваність кольорів символізує циклічність життя. Сервірування таким посудом створює чудову атмосферу для неспішного душевного чаювання. Чайний сервіз Івана Віцько «Плахта» складається із чайника, цукерниці, молочника, чашок з блюдцем. Декор створює оптичну ілюзію тканини. Цей сет зберігається в Національному музеї декоративного мистецтва України.

ВІДЕО ДНЯ

І. Віцько. Чайний сервіз «Плахта». Баранівський фарфоровий завод. 1960

— Гарно! Неначе переносишся думками у Карпати. Думаю, трав’яний карпатський чай особливо смачно пити з чашки такого сервізу.

РЕКЛАМА

— А ось ще один дуже колоритний сервіз «Плахта» авторства митців Івана Джими та Клавдії Гапонюк Він створений на Полонському фарфоровому заводі у 1965 році. Кожен предмет немов фрагмент плахти.

І. Джима, К. Гапонюк. Сервіз для чаю та кави «Плахта». Полонський фарфоровий завод. 1965

«Такі сервізи здатні перетворити будь-яке кавування на невеличку святкову подію»

— Який сервіз з орнаментом плахти ваш улюблений?

РЕКЛАМА

— Один з них — кавовий сервіз Василя Ковальчука та Петра Щербоноса «Галичанка». Він вражає своєю лаконічністю та тонким поєднанням білосніжного фону з яскравими червоними акцентами. Червоний символізує енергію та захисну силу. Цей сервіз здатен перетворити будь-яке кавування на невеличку святкову подію. В чайних сервізах художника Василя Ковальчука «Карпати» та «Галичанка»; кавових — «Прикарпатський», «Едельвейс», «Тиса» та «Марічка» — візерунки співзвучні вишивкам на українських рушниках і сорочках.

В. Ковальчук, П. Щербонос. Чайний сервіз «Галичанка»» Бориславський фарфоровий завод 1966

«Українські фарфористи створили чимало статуеток, де відтворили красу плахти»

— Також дуже гарний чайний сервіз «Марічка» (фото в заголовку), створений у 1968 році на Бориславському фарфоровому заводі митцем Василем Ковальчуком. Можливо, цей яскравий сет натхненний знаменитою однойменною піснею на слова Михайла Ткача та музику Степана Сабодаша, яка була написана у середині 1950-х років та стала надзвичайно популярною.

— Її виконували відомі українські співаки: Дмитро Гнатюк, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич… Чимало людей вважають «Марічку» через надзвичайну популярність народною, хоча у неї є автори. І це найбільше визнання для пісні, яка стала улюбленою у мільйонів людей в Україні та інших країнах світу — наприклад, у Канаді, де живе чимало українців.

— Милуєшся сервізом і починає звучати у душі ця чудова пісня:

РЕКЛАМА

«В'ється, наче змійка, неспокійна річка,
Тулиться близенько до підніжжя гір.
А на тому боці, там живе Марічка,
В хаті, що сховалась у зелений бір»…

— Варто відзначити, що й ім’я Марічка дуже популярне в Україні.

— Так. Сервіз ідеально пасує як для святкового столу, так і для затишного чаювання у колі близьких. До речі, українські фарфористи створили чимало статуеток, де відтворили красу плахти. Наведу приклад раритетних виробів. Ось порцелянова скульптура «Українка» авторства Ольги Рапай та Галини Калуги, створена на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі у 1960 році.

О. Рапай, Г. Калуга. «Українка». Київський експериментальний кераміко – художній завод. 1960

Дуже колоритна і скульптура «По воду» авторства Євгена Санька, створена у 1956 році на Баранівському фарфоровому заводі. Плахта відтворена у вигляді яскравої геометричної сітки з рожевих і зелених прямокутників, у які вписано стилізовані квіткові мотиви. Такий візерунок виглядає ніби вишитим або витканим, що надає одягу фактурної насиченості й декоративної ритміки. До речі, кожен колір щось символізував. Червоний — кохання та радість життя, синій — вірність, зелений — здоров’я… Геометричні візерунки втілювали силу оберега.

— Що різноманітніше був орнамент, то більше меседжів вкладалось у цю річ.

— Справді. Сервізи з орнаментами плахти та вишиванки невипадково дарувались та даруються на весілля. У них закодовані побажання щасливої долі, кохання, міцної родини, здоров’я, довголіття. Можливо, і у вас в оселі зберігся такий сервіз? Чи знаєте ви його історію? Він був придбаний вашими рідними чи подарований з якоїсь нагоди? Як часто сервіз використовувався у родині? І якщо така краса справді є у вашому домі, вам неймовірно поталанило. Пийте чай чи каву з такого сервізу, пригощайте цими напоями рідних та друзів. Цінуйте кожну мить життя, адже вона неповторна. Навчайте цінувати миті життя дітей, відкривайте їм красу мистецтва. Коли вони виростуть, будуть вам, повірте, безмежно вдячні. Кожна вінтажна річ має цікаву історію створення. Розкажіть її дітям. Вони пам’ятатимуть її все життя.

Є. Санько. «По воду». Баранівський фарфоровий завод. 1956

Раніше колекціонерка та дослідниця фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про роботи вітчизняних митців-фарфористів, натхненні поетикою свята Івана Купала.

До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

Фото у заголовку: В. Ковальчук. Чайний сервіз «Марічка». Бориславський фарфоровий завод 1968

Источник

Сео продвижение Одесса