«Джокер» vs аптеки: хто стоїть за атакою на «Подорожник» та АНЦ?

Перевести сайт на Украинский

На початку червня телеграм-канал «Джокер», який вже просили перевірити СБУ, оприлюднив серію дописів, у яких різко розкритикував роботу двох провідних аптечних мереж — «Подорожника» та АНЦ. Публікації одразу викликали резонанс. Не лише через гостру тональність чи неоднозначну репутацію самого каналу, а й через масштаб, глибину і деталізацію звинувачень. На тлі зростаючої нестабільності на фармацевтичному ринку ця інформаційна кампанія викликає серйозні запитання — як щодо її змісту, так і щодо джерел походження.

ВІДЕО ДНЯ

Три можливі мотиви: політика, бізнес або конкуренція

Офіційної реакції з боку державних органів або самих аптечних мереж наразі немає. Водночас серед учасників ринку та профільних експертів вже обговорюються кілька можливих сценаріїв того, хто і чому міг ініціювати цю хвилю публікацій.

Перша версія — політична.

РЕКЛАМА

На фоні обговорень щодо можливих кадрових змін у Кабміні та податковій, атака на ключових гравців ринку може бути елементом підготовки до перерозподілу впливу на стратегічно важливі сфери економіки. Аптечний бізнес — високодоходний, із значними обсягами готівки та широкою мережею ФОПів, що часто стають об’єктами уваги фіскальних та правоохоронних структур. У такій конфігурації публічний тиск може слугувати не лише інструментом дискредитації, а й засобом демонстрації сили перед можливими переговорами або адміністративними рішеннями.

Друга — конфлікт із виробниками.

Впродовж останніх місяців у галузі спостерігається напруження між аптечними мережами та українськими фармкомпаніями. Предмет суперечок — ціноутворення, розподіл полиць, пріоритет у просуванні брендів, а також маркетингові умови, які мережі диктують виробникам. За цією логікою, публічний тиск цілком може бути інструментом впливу одних на інших.

РЕКЛАМА

Третя — дії конкурентів.

І «Подорожник», і АНЦ — лідери зростання останніх років. Вони активно розширюють присутність у регіонах, освоюють нові формати і збільшують частку ринку. Для інших гравців, зокрема з числа топ-5 найбільших мереж, це означає посилення конкуренції та втрату позицій. В такому разі атака може бути спробою пригальмувати розвиток опонентів, скориставшись із загальною інформаційною «шуміхою».

Зміна тактики: «інсайди за винагороду»

Особливістю цієї кампанії стала відкритість каналу у пошуку джерел. «Джокер» запропонував матеріальну винагороду нинішнім і колишнім працівникам аптечних мереж в обмін на інсайдерську інформацію. Судячи з оприлюдненого, відгук був чималим.

РЕКЛАМА

Серед оприлюднених тверджень — низка системних порушень, які викликають серйозне занепокоєння:

Працевлаштування осіб без відповідної освіти.

За словами співробітників, яких цитує «Джокер», у низці аптек на роботу приймають людей без фармацевтичної освіти, а іноді — навіть без жодної вищої освіти. Це суперечить профільному законодавству та прямо впливає на якість обслуговування пацієнтів.

Нав’язування продукції власних торгових марок

«Джокер» зі слів нібито робітників аптек пише, що фармацевти отримують чіткі вказівки пропонувати покупцям насамперед товари під власними торговими марками аптечної мережі. Це відбувається навіть тоді, коли існують ефективніші або вигідніші за ціною альтернативи.

Завищені націнки на БАДи

Окремі біологічно активні добавки продаються з націнкою до 400%. Попри те, що такі продукти не є лікарськими засобами, співробітників заохочують активно їх реалізовувати як високорентабельний товар.

Використання програмного забезпечення російського походження

«Джокер» наводить нібито свідчення про використання російських ІТ-продуктів у частині аптек, зокрема для обліку й управління. За умов воєнного стану це становить не лише етичну проблему, а й потенційну загрозу для інформаційної та кібербезпеки.

Неформальні виплати заробітної плати

Працівники повідомили «Джокеру» про поширену практику виплати частини зарплати в «конвертах» або через схеми мінімальної офіційної ставки з доплатами готівкою.

Продаж препаратів із сумнівною ефективністю

У фокусі продажів можуть опинитись ліки з недоведеною ефективністю, так звані «фуфломіцини». Їх активне просування може вводити споживачів в оману щодо якості та лікувальних властивостей таких засобів.

Система фінансового тиску на працівників

Фармацевтам встановлюють плани продажів, виконання яких впливає на їхню зарплату. У разі невиконання — премії скорочуються або накладаються штрафи.

Вибіркове виведення окремих препаратів з асортименту

Робітники розповіли про цілеспрямоване усунення з полиць окремих лікарських засобів, навіть коли вони є в наявності на складі.

Оптимізація податків через масове використання ФОПів

Мережі масово реєструють свої торгові точки як фізичних осіб-підприємців. Це дозволяє знижувати податкове навантаження, однак викликає питання щодо справедливості конкуренції та наповнення бюджету.

Порушення трудового законодавства

Серед поширених практик, про яку згадують колишні фармацевти, — понаднормова робота без компенсації, відсутність оплачуваних відпусток і неврегульовані умови праці. Формально працівники можуть бути оформлені, однак фактично часто не мають базового трудового захисту.

Сукупність цих звинувачень малює доволі похмуру картину — фактичне функціонування ринку за нормами, які мало чим відрізняються від практик початку 2000-х. І це в той час, коли Україна декларує курс на європейську інтеграцію та гармонізацію стандартів. Загалом, навіть якщо хоча б частина оприлюдненого правда, то це має стати предметом серйозного розслідування з боку правоохоронних органів.

Загальний фон: ринок на межі концентрації

Ситуацію не можна розглядати у відриві від макрорівня. За даними Proxima Research, п’ятірка найбільших аптечних мереж сьогодні контролює близько 70% роздрібного фармацевтичного ринку. Усе більше мереж зливаються або закриваються, а нові гравці практично не з’являються.

До того ж, кількість аптек в Україні у кілька разів перевищує середній показник по ЄС в перерахунку на душу населення. Така перенасиченість свідчить про спотворену ринкову структуру й економічну модель, яка з часом неминуче призведе до згортання частини мереж. У цьому контексті виникає закономірне питання: хто і з якою метою намагається розхитати ринок саме зараз?

Що далі?

Попри яскраву форму подачі і, повторимось, неоднозначну репутацію каналу, публікації «Джокера» торкаються системних питань, які давно назріли у фармацевтичній галузі. Якщо викладене відповідає дійсності, реакція держави має бути негайною. Водночас важливо зберігати критичне мислення: сам по собі анонімний канал не є джерелом істини. Його активність — це, насамперед, симптом глибших процесів: боротьби за контроль над ринком, впливу інституцій і трансформації самої моделі роздрібної торгівлі ліками.

Український аптечний ринок стрімко змінюється. І сьогодні ми спостерігаємо не просто інформаційну кампанію — а, можливо, одну з фаз масштабної перебудови галузі.

Керівництву аптечних мереж «Подорожник» та АНЦ готові надати можливість прокоментувати ситуацію.

Скріни з тг-каналу «Джокер»

Скріни з тг-каналу «Джокер»

Раніше повідомлялося, що власник Telegram-каналу «Джокер» Роман Кравець виїхав з України в Європу ще восени 2024 року. Це сталося невдовзі після того, як журналістка Hromadske опубліковала розслідування, в якому, зокрема, повідомлялося, що чоловік отримав «білий квиток» у ВЛК знаходячись за кордоном.

Фото з відкритих джерел

Источник

Сео продвижение Одесса